В Університетському клубі Вашингтона відбулася міжнародна конференція Summit XIV: Ukraine’s Wartime Report Card, присвячена оцінці прогресу України у ключових сферах державного розвитку в умовах повномасштабної війни. Захід зібрав американських та українських політиків, дипломатів, військових, науковців, представників аналітичних центрів і громадянського суспільства для обговорення трансформацій, які переживає Україна та її ролі у формуванні майбутньої архітектури європейської безпеки.

Конференція, організована American Foreign Policy Council (AFPC), стала продовженням серії експертних дискусій, присвячених оцінці поступу України у сферах національної ідентичності, демократії, економіки, безпеки та євроатлантичної інтеграції. Учасники аналізували не лише поточний стан справ, але й довгострокові тенденції розвитку української держави, її стійкість до зовнішніх викликів та перспективи післявоєнного відновлення.

Серед учасників заходу були парламентарі країн-партнерів, колишні посли США, провідні американські експерти, представники аналітичних центрів та громадського сектору. Зокрема, у дискусіях взяли участь Тіньовий міністр оборони Канади та член Парламенту Канади Джеймс Безан (James Bezan), народний депутат України та історик Володимир В’ятрович, перший Посол США в Україні та Президент Unity Club Роман Попадюк, Посол України у США Ольга Стефанішина, регіональний директор з питань Євразії International Republican Institute Стівен Нікс, колишній Посол США та старший дослідник RAND Corporation Вільям Кортні, співзасновник US-Ukraine Foundation Роберт Макконнел, співзасновниця UA Voice Ольга Сидій, а також представники International Republican Institute, Hudson Institute, RAND Corporation, Drexel University, Atlantic Council, Jamestown Foundation, Rutgers University, Texas A&M University та інших провідних американських аналітичних і академічних інституцій.

Панель I. Robust Democratic Politics & Viable Social Cohesion – Assessing Ukraine’s Progress/Regress

Оцінка: Strong Progress (A) – запис

Модератор: Посол Вільям Тейлор (William Taylor), Distinguished Fellow Eurasia Center, Atlantic Council.

Учасники: Стівен Нікс (Stephen Nix), Regional Director for Eurasia, International Republican Institute; Катерина Шинкарук (Kateryna Shynkaruk), Senior Lecturer, Bush School of Government and Public Service, Texas A&M University; Орест Дейчаківський (Orest Deychakiwsky), колишній Policy Advisor Комісії США з безпеки та співробітництва в Європі (US Helsinki Commission); Льюїс Маданік (Lewis Madanick), Director, Congressional Office for International Leadership; Ярина Ясеневич (Yaryna Yasynevych), Program Director, Pylyp Orlyk Foundation.

Панель, присвячена демократичному розвитку та суспільній згуртованості України, продемонструвала доволі високий рівень консенсусу серед міжнародних експертів щодо головного висновку: попри п’ятий рік повномасштабної війни Україна зберігає демократичну стійкість та високий рівень суспільної єдності. На думку учасників дискусії, українська демократія продовжує функціонувати навіть в умовах воєнного стану, а ключові державні інституції залишаються дієздатними. Водночас наголошувалося, що головним пріоритетом для країни сьогодні залишається перемога у війні та забезпечення безпеки держави, тоді як політичні процеси, включно з майбутніми виборами, мають відбуватися лише після завершення воєнного стану та створення належних безпекових умов.

Окрему увагу експерти приділили феномену української суспільної стійкості. Представлені соціологічні дані засвідчили, що більшість громадян зберігають віру у перемогу України, підтримують європейську та євроатлантичну інтеграцію й демонструють готовність продовжувати опір російській агресії. Важливим висновком стало те, що українська єдність ґрунтується не на підтримці окремих політичних фігур, а на сформованій протягом десятиліть культурі громадянської відповідальності, взаємодопомоги та самоорганізації. Саме цей досвід, який бере початок ще від Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності, сьогодні виступає фундаментом суспільної згуртованості під час війни.

Водночас учасники дискусії не оминули увагою наявні виклики для демократичного розвитку. Серед них називалися ризики надмірної концентрації влади в умовах війни, дискусії навколо свободи слова, майбутньої організації виборчого процесу та забезпечення виборчих прав мільйонів українців, які перебувають за кордоном або проходять військову службу. Значну увагу було приділено питанням інформаційної безпеки. Експерти наголосили, що дедалі більшу роль у формуванні суспільних настроїв відіграють соціальні мережі та Telegram, які стають одночасно інструментом комунікації та потенційним каналом зовнішнього впливу й дезінформації. Саме тому захист інформаційного простору розглядається як один із ключових елементів збереження демократичної стійкості України.

Окремий блок дискусії був присвячений ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Учасники наголосили, що мільйони українців продовжують жити в умовах системних репресій, примусової русифікації, порушень прав людини та інформаційної ізоляції. Водночас експерти підкреслили, що міжнародна спільнота повинна й надалі дотримуватися політики невизнання російської окупації та підтримувати право України на відновлення свого суверенітету. Загальний підсумок панелі полягав у тому, що найбільшою перевагою України залишається поєднання сильного громадянського суспільства, демократичних інститутів та високої суспільної мобілізації, які навіть в умовах війни продовжують забезпечувати країні потенціал для подальшого розвитку. 

Панель II. Developed Market Economics & Energy Security – Assessing Ukraine’s Progress/Regress

Оцінка: Progress (B+) – запис

Модератор: Посол Роман Попадюк (Roman Popadiuk), President, Unity Club, перший Посол США в Україні.

Учасники: Андерс Ослунд (Anders Åslund), Chairman of the CASE Advisory Council; Говард Шатц (Howard Shatz), Senior Economist, RAND Corporation; Маргарита Асенова (Margarita Assenova), Senior Fellow, Jamestown Foundation; Аріель Коен (Ariel Cohen), Managing Director, ITIC Energy, Growth and Security Program; Джозеф Г’юз (Joseph Hughes), Distinguished University Professor, Drexel University College of Engineering.

Попри безпрецедентні втрати, спричинені повномасштабною війною, українська економіка демонструє значно вищий рівень стійкості, ніж очікували міжнародні експерти на початку вторгнення. Учасники дискусії відзначили ефективне макроекономічне управління, збереження фінансової стабільності та здатність держави забезпечувати функціонування ключових секторів економіки в умовах постійних атак на інфраструктуру. Важливим чинником цієї стійкості стала міжнародна підтримка, однак не менш важливу роль відіграли внутрішні реформи, цифровізація державних сервісів та здатність українського бізнесу швидко адаптуватися до нових умов. Особливе значення для майбутнього розвитку країни експерти пов’язали з процесом вступу до Європейського Союзу, який розглядається не лише як зовнішньополітична мета, а як інструмент модернізації державних інституцій та економіки загалом. 

Одним із центральних питань обговорення стала енергетична безпека. Попри те, що Росія завдала масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі України, країні вдалося зберегти працездатність енергосистеми та пройти складні зимові періоди без катастрофічних наслідків. Експерти наголосили, що війна фактично прискорила трансформацію енергетичного сектору, стимулювавши розвиток децентралізованої генерації, інтеграцію з європейськими енергетичними мережами та впровадження нових підходів до енергетичної стійкості. Водночас руйнування енергетичних потужностей, екологічні наслідки війни та потреба у масштабній модернізації галузі залишаються серед найсерйозніших викликів для повоєнного розвитку країни. 

Значна частина дискусії була присвячена структурним проблемам, які існували ще до війни та продовжують впливати на економічний розвиток. Серед них учасники назвали корупцію, надмірну роль окремих державних підприємств у стратегічних галузях, тінізацію економіки, нестачу інвестицій та складнощі із залученням трудових ресурсів. Особливу увагу приділили демографічним викликам і необхідності створення умов для повернення українців з-за кордону після завершення війни. Водночас експерти відзначили, що саме вимоги Європейського Союзу щодо верховенства права, антикорупційної політики та реформування державного управління можуть стати додатковим каталізатором для вирішення багатьох із цих проблем. 

Обговорення майбутньої відбудови України вийшло далеко за межі теми реконструкції зруйнованих будівель та інфраструктури. Учасники наголосили, що відновлення країни має охоплювати всі сфери суспільного життя — від державного управління та економіки до освіти, охорони здоров’я, культури, екології та підтримки ветеранів. Війна продемонструвала високий рівень інноваційності українського суспільства, особливо у сферах цифрових технологій, логістики та оборонних розробок. Саме ці досягнення, на думку експертів, повинні стати фундаментом нової економічної моделі України — більш сучасної, конкурентоспроможної та інтегрованої до європейського економічного простору. 

Спеціальна сесія. Why History Matters for Understanding Russia’s War Against Ukraine

Модератор: Доктор Марк Томас (Mark Thomas), LaSalle University.

Спікер: Володимир В’ятрович (Volodymyr Viatrovych), народний депутат України, історик, колишній голова Українського інституту національної пам’яті.

Українсько-російська війна розглядається не як ізольований конфлікт сучасності, а як продовження тривалого історичного протистояння між імперським проєктом Росії та прагненням українців до самовизначення. Володимир В’ятрович акцентував увагу на тому, що російська агресія ґрунтується на багаторічній політиці викривлення історії, заперечення української державності та привласнення української історичної спадщини. Саме тому історія залишається одним із ключових полів боротьби, адже формує міжнародне сприйняття України та впливає на розуміння причин нинішньої війни. На думку спікера, без усвідомлення історичних передумов неможливо повною мірою зрозуміти мотиви російської політики та масштаб загрози, яку вона становить для європейської безпеки.

Особливий акцент було зроблено на тому, що відновлення історичної правди є не менш важливим завданням, ніж військова чи дипломатична боротьба. Учасники дискусії наголошували, що Україна протягом десятиліть змушена була протистояти нав’язаним зовні наративам, які применшували її роль у європейській історії та ставили під сумнів право на незалежне існування. Відтак захист історичної пам’яті розглядається як складова національної безпеки та важливий елемент формування стійкої української ідентичності. У ширшому контексті ця дискусія продемонструвала, що сучасна війна є не лише боротьбою за території чи політичний суверенітет, а й боротьбою за право України самостійно визначати власне минуле, теперішнє та майбутнє.

Панель III. Ever Greater General Security – Assessing Ukraine’s Progress/Regress

Оцінка: Progress (B+) – запис

Модератор: Посол Вільям Кортні (William Courtney), Adjunct Senior Fellow, RAND Corporation.

Учасники: Джордж Баррос (George Barros), Director of Innovation and Open Source Tradecraft, Institute for the Study of War; генерал-лейтенант Бен Годжес (Ben Hodges), колишній командувач Армії США в Європі; Люк Коффі (Luke Coffey), Senior Fellow, Hudson Institute; Андрій Загороднюк (Andriy Zahorodniuk), Chairman, Centre for Defence Strategies, колишній Міністр оборони України; Філіпс О’Браєн (Phillips O’Brien), Professor of Strategic Studies, University of St Andrews.

Безпековий вимір розвитку України отримав високу оцінку. Учасники дискусії наголосили, що за роки повномасштабної війни Україна суттєво посилила власні оборонні та безпекові спроможності. Особливо відзначалася здатність держави функціонувати в умовах постійного військового тиску, підтримувати роботу критично важливих систем та адаптуватися до нових форм ведення війни. Важливим показником успіху було названо збереження роботи чорноморського експортного коридору, який став прикладом як військової, так і економічної стійкості України.

Значна частина обговорення була присвячена інноваціям та трансформації оборонного сектору. Експерти підкреслили, що Україна фактично стала глобальною лабораторією сучасних військових технологій, а її досвід активно вивчається країнами НАТО та іншими партнерами. Особливу увагу приділили розвитку безпілотних систем, цифрових рішень та нових підходів до організації оборони. Водночас наголошувалося, що безпека більше не обмежується виключно військовою сферою: критичне значення мають енергетична стійкість, функціонування транспортної інфраструктури, кібербезпека та здатність держави забезпечувати безперервність основних послуг для населення навіть під час масованих атак.

Учасники також розглядали безпеку у ширшому стратегічному контексті, пов’язуючи її з процесом європейської інтеграції та якістю державних інституцій. Прозоре управління, верховенство права, ефективна боротьба з корупцією та зміцнення незалежних інституцій були визначені як невід’ємні складові національної стійкості. Саме тому переговори про вступ до Європейського Союзу розглядалися не лише як політичний процес, а як механізм довгострокового зміцнення безпеки та конкурентоспроможності держави. На думку експертів, сильні інституції є не менш важливим елементом захисту країни, ніж сучасне озброєння чи міжнародна військова підтримка.

Водночас було окреслено низку викликів, які визначатимуть безпековий порядок денний України після завершення війни. Серед них — масштабне розмінування територій, подолання екологічних наслідків бойових дій, захист критичної інфраструктури, повернення людського капіталу та забезпечення умов для сталого економічного розвитку. Експерти погодилися, що післявоєнне відновлення має будуватися не на відтворенні довоєнних моделей, а на створенні нової, більш стійкої та інноваційної держави. Саме здатність поєднати безпекові потреби з модернізацією країни стала головним аргументом на користь високої оцінки прогресу України у цьому напрямі.

Панель IV. An Established National Identity – Assessing Ukraine’s Progress/Regress

Оцінка: Strong Progress (A) – запис

Модератор: Шелбі Магід (Shelby Magid), Deputy Director, Eurasia Center, Atlantic Council.

Учасники: Олександр Мотиль (Alexander Motyl), Professor of Political Science та Deputy Director of the Division of Global Affairs, Rutgers University; Роберт Макконнел (Robert McConnell), Co-Founder, US-Ukraine Foundation; Ольга Сидій (Olha Sydii), Co-Founder, UA Voice; Даян Френсіс (Diane Francis), Editor-at-Large, National Post.

Національна ідентичність була визначена учасниками дискусії як один із найбільших стратегічних надбань України. Спікери наголошували, що російська агресія не створила нову українську ідентичність, а лише підтвердила, посилила та актуалізувала ті ідентифікаційні патерни, які формувалися протягом століть української історії. Війна стала каталізатором процесів, закладених у багатовіковій традиції боротьби за свободу, самоврядування, збереження мови, культури та права на власну державність. Професор Олександр Мотиль звернув увагу на те, що війни історично виступають потужними чинниками націєтворення, а нинішня боротьба України вже стала центральним елементом новітнього українського національного наративу. На його думку, сьогодні війня дозволяє українцям перейти від сприйняття себе як жертви історичних обставин до усвідомлення себе як народу-переможця, що матиме довготривалий вплив на суспільство та міжнародне позиціонування держави.

Значну увагу було приділено тому, як змінилося міжнародне сприйняття України. Роберт Макконнел наголосив, що ще кілька десятиліть тому Україна залишалася маловідомою для західної аудиторії та часто сприймалася лише як частина радянського чи російського простору. Сьогодні ж світ відкриває для себе українську історію, культуру, наукові досягнення та внесок українців у розвиток глобальних технологій. Водночас учасники відзначали, що саме українське громадянське суспільство стало ключовою рушійною силою демократичних трансформацій, які привели країну до Революції Гідності, європейського вибору та нинішньої боротьби за свободу. Даян Френсіс підкреслила, що українці продемонстрували унікальну здатність до самоорганізації та згуртування, а високий рівень освіти й інноваційності суспільства став одним із факторів успішного спротиву російській агресії.

Окреме місце у дискусії посіла тема історичної пам’яті як фундаменту сучасної української ідентичності. Співзасновниця UA Voice Ольга Сидій представила міжнародну просвітницьку кампанію, присвячену англомовному виданню праці Миколи Міхновського «Самостійна Україна» — одного з ключових текстів української політичної думки, який понад століття тому обґрунтував право України на незалежність. Вона наголосила, що українська ідентичність ґрунтується на демократичних цінностях, свободі, гідності та верховенстві права, а сучасна боротьба є продовженням багатовікової традиції захисту державності. Також Ольга Сидій презентувала символіку батальйону SIGNUM — провідного підрозділу, який ще у 2022 році почав застосовувати FPV-дрони на полі бою. Цей приклад був використаний як свідчення того, як історична пам’ять, громадянська відповідальність та інноваційність формують сучасну українську ідентичність і здатність країни до спротиву.

Водночас Ольга Сидій наголосила на важливості єдності українців в Україні та за кордоном, а також солідарності демократичних держав, підкресливши, що саме unity and solidarity залишаються ключовими передумовами перемоги України та захисту демократичних цінностей у світі.

Попри різний досвід українців — військових і цивільних, тих, хто залишився в Україні, та тих, хто перебуває за кордоном, — учасники дискусії дійшли висновку, що війна посилила суспільну єдність. Водночас було відзначено загрози інформаційної війни, зокрема вплив російської пропаганди через цифрові платформи та соціальні мережі. На цьому тлі особливого значення набуває роль громадянського суспільства, української діаспори та незалежних медіа у поширенні правдивої інформації про Україну у світі. Підсумовуючи дискусію, учасники оцінили розвиток української національної ідентичності на найвищий бал — Strong Progress (A), підкресливши, що саме сформована ідентичність, заснована на спільних цінностях та історичному досвіді, залишається одним із головних джерел стійкості української держави.

Спеціальна сесія. How the West Can Best Help Ukraine Achieve Full Sovereignty, Stability and Prosperity

Модератор: Герман Пірхнер-молодший (Herman Pirchner Jr.), President, American Foreign Policy Council.

Спікер: Джеймс Безан (James Bezan), Member of Parliament of Canada, Shadow Minister of Defence.

Ключовою темою обговорення стала необхідність переходу від політики підтримки України до політики забезпечення української перемоги. Джеймс Безан наголосив, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього демократичного світу, а поразка Росії є передумовою стабільності в Європі, Північній Америці та Арктичному регіоні. На його думку, Захід має зберігати політичну єдність, посилювати санкційний тиск, використовувати заморожені російські активи для підтримки України та забезпечувати її необхідними ресурсами для завершення війни на власних умовах. Особливий акцент було зроблено на тому, що Україна вже сьогодні не лише отримує допомогу від союзників, а й сама робить вагомий внесок у безпеку демократичного світу, стримуючи одну з найбільших загроз сучасному міжнародному порядку.

У довгостроковій перспективі учасники дискусії розглядали Україну як майбутнього повноправного учасника європейської та євроатлантичної системи безпеки. Джеймс Безан наголосив, що сталий мир неможливий без відновлення українського суверенітету та надання Україні надійних безпекових гарантій, насамперед через членство в НАТО та Європейському Союзі. Водночас значна увага приділялася потенціалу післявоєнного розвитку країни: від відбудови інфраструктури та розвитку аграрного сектору до технологічних інновацій, оборонної промисловості та інтеграції у глобальні ринки. Учасники дійшли висновку, що майбутні відносини між Україною та Заходом мають будуватися не за моделлю отримувача допомоги та донора, а на основі стратегічного партнерства, де Україна виступатиме одним із ключових чинників безпеки, економічного розвитку та стабільності євроатлантичного простору.

Підсумки саміту

Підсумкова оцінка XIV Саміту US-Ukraine Working Group засвідчила, що попри п’ятий рік повномасштабної війни Україна продовжує демонструвати прогрес у ключових сферах державного розвитку.  

Водночас експерти наголосили, що подальший успіх України залежатиме від здатності поєднати військову стійкість із якісною економічною модернізацією, післявоєнною відбудовою та продовженням демократичних реформ. Спільним висновком усіх панелей стала теза про те, що головним стратегічним ресурсом України залишаються люди, сильна національна ідентичність, громадянське суспільство та підтримка міжнародних партнерів.